Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Продовжуєм обговорювати доповідь.


-11
Рейтинг
-11


Голосів "за"
2

Голосів "проти"
13

"Послання про внутрішнє і зовнішнє становище України я, насамперед, адресую нашим людям, усім громадянам України і безумовно, українському парламентові." – сказав в своїй доповіді Президент.
Безумовно, я – один із тих, кому адресує своє послання
президент і через те не можу не поділитися своїми думками з цього приводу. Вибачте за повторення.


Не завжди вдається чути пряму мову президента, але на цей раз повезло: робив щось вдома і мимохідь між іншим слухав виступ президента в парламенті. Для зручності виділимо текст уривків промови президента іншим шрифтом.

Послання про внутрішнє і зовнішнє становище України я, насамперед, адресую нашим людям, усім громадянам України і безумовно, українському парламентові.

Безумовно, я – один із тих, кому адресує своє послання

президент і через те не можу не поділитися своїми думками

з цього приводу. Бо президент, виступивши яскраво і емоційно, допустив на мій погляд декілька протиріч.

Українці для нього, це – як єдина політична нація, що твориться без поділу на погляди, віру, слово чи походження.

І тут же через абзац він заявляє:

Ми всі, попри політичні погляди, і якщо щирі перед Богом і Україною, усвідомлюємо вагу створення єдиної помісної української церкви.

Боюся, що половина електорату його не зрозуміє.

Президента дуже радує той факт,

що у 2008 році народилося на 84 тисячі українських немовлят більше, ніж у 2004 році! Уперше за час незалежності у трьох наших областях народжуваність перевищила смертність.

Але чи настільки це є позитивом в розрізі того, хтО є батьками і матерями тих діток. І чи підуть ті діти в школу і профтехучилище, чи будуть тинятися по базарях, тримаючись за довгий поділ материного плаття.

Ставши членом Світової організації торгівлі, ми стали рівноправними партнерами на європейському і світовому ринках.

І тут прості українські люди не відчували особливого виграшу, хіба-що той факт, що китайські товари – найдешевші товари в світі. Якби ще й якістю ті товари славились.

Ми втратили зовнішні ринки, на які приходилося 60% українського експорту – від цих ринків залежала майже вся наша валютна виручка й зайнятість майже 2 мільйонів осіб у металургії, хімії та суміжних галузях.

А оце якраз і є пояснення про те, кому потрібна була ота СОТ. А якщо згадати, що дякуючи уряду Минулого року було заблоковано експорт 6 мільйонів тонн зерна. Більше того – цим зерном були забиті всі елеватори, що не дозволило прийняти новий врожай, то не дивно, що в Україні криза розцвітає, як той будяк негербіціжений. І не треба на мене тюкати, бо на мою правоту слідуючі слова президента: Основна причина економічної кризи в Україні – переконаний, не ззовні, а в неспроможності держави упродовж років провести базові необхідні структурні перш за все економічні і соціальні реформи.

Так, давно вже їх треба було провести, але ж не з Вашими урізаними повноваженнями, пане Президенте. Тим більше, що Ми – на порозі зовсім нової економіки, іншого світового перерозподілу праці та співвідношення цін на ресурси.

І з такою слабкою владою, як у нас, Україну з'їдять живцем без хліба і солі.

Не можу не погодитись з оцим, що Нам потрібно максимально скоротити всі непродуктивні витрати і нарешті почати жити по статках.

Але ж уряд і депутати не підуть на це, бо це знизить їх виборні можливості. А навіщо писати таку дурницю: Потрібно стимулювати мобільність робочої сили всередині країни. Якщо потрібний робітник є навіть за десятки кілометрів, йому потрібно запропонувати місце.

Може дешевше і ефективніше створити нові робочі місця там де проживає той надлишок кваліфікованої робочої сили. Звичайно ці виробничі потужності не належатимуть тим, хто зараз при владі, але заради подолання кризи може ж треба скоротити свої імперські апетити? Тим більше що в того робітника напевне є сім'я, діти ходять в школу, в звичайну українську школу. Але те, що пропонує Президент далі, заставить не одну сім'ю виїхати з України а то й розпастися. Я маю на увазі оце: І найважливіше. Я вимагаю нарешті ввести вільний продаж землі. Мораторії, які були накладені чотири рази поспіль, є нічим іншим, як новітньою формою кріпацтва селянина. Селянина потрібно звільнити і він врятує й нагодує всю Україну, і не тільки Україну.

Спитайте в будь-якого селянина, чи є в нього гроші на "вільну" купівлю землі, що зараз він обробляє на умовах аренди чи ДОВІЧНОГО землекористування? Обробляє навіть застарівшою технікою, вкладаючи останні сили і здоров'я у віковічну мрію українців самостійно працювати на власній землі. Але така самостійність українців не подобається тим, хто штовхає президента на отой псевдоринковий крок – вільний продаж землі. Селянина потрібно звільнити від землі... Краще зразу вбийте.

Читаю виступи наших можновладців і дивуюсь тому, наскільки вони відірвані від життя. Я, по наївності своїй природній, все ж надіявся, що вони хоч окремі сайти переглядають. Але мабуть їм давно вже не віриться, що можна безплатно розмірковувати про шляхи розвитку суспільства. Отож продовжую свою конструктивну, як я надіюсь, критику окремих положень виступу Президента.

Малий і середній бізнес.

Це – наш головний партнер у збереженні зайнятості, забезпеченні необхідними товарами та послугами населення. Мова йде про майже чотири мільйони найбільш економічно активних громадян. Саме вони можуть швидко пристосуватись до нових умов діяльності і саме їх підприємства стануть основою для економічного зростання.


Але у Верховній Раді немає представників цього бізнесу, не приймають вони участі і в Уряді України. У Президента, як ми вже знаємо, куці повноваження. Хто буде просувати ці програми? Сам бізнес не надто об'єднаний, там присутня конкурентна боротьба, де кожен наївно думає, що самотужки випливе із цієї кризи, за рахунок конкурента в тому числі.

Отож погодимось із Президентом, що без політичної реформи економіку країни не витягти. І Президент правильно наголошує на недієздатності теперішнього парламенту, як продукту недолугої виборчої системи та політичного устрою в країні.

Скажу коротко: кардинальна зміна виборчої системи повинна стати основою для якісного кадрового оновлення влади як в центрі, так і на місцях. Про результати прямо говорять люди: втрата професійного рівня парламентом, знецінення депутатського мандата, відсутність зв'язку між народним обранцем і виборцем.

Але те, що він пропонує є навіть не напівміри, а так – дуття проти вітру. Ось окремі цитати: Крім законодавчої функції, на нижню палату парламенту покладається відповідальність за формування Уряду та контроль за його діяльністю. Верхня палата – має обиратися прямими виборами за мажоритарною системою та представляти громади і регіони.

Ця палата покликана взяти на себе повноваження стосовно кадрових призначень, які не є урядовими, а також схвалення усіх рішень Президента України у сфері оборони і безпеки.


Що по-суті міняє, така реформа в країні? Адже все одно уряд призначається парламентом і Президент остається таким собі весільним генералом, яким він і є зараз.

Порівняйте, будьте ласкаві з моїми пропозиціями:

Поділ влади.

Виконавча – президент.

Сам назначає главу – координатора уряду.

Міністрів:

закордонних справ,

оборони.

Ген прокурора, голову СБУ. Через те він і відповідає за ці напрямки роботи і окрім того є головнокомандувач.

Глава уряду призначає всіх інших міністрів та їх заступників і відповідає за цю ділянку роботи – за внутрішнє життя країни: виконує законодавство і бюджет.

Якщо це робиться настільки бездарно, що терпіти вже більше не можливо, то уряд іде у відставку чи з ініціативи президента, чи парламент подає проект, а якщо президент не згодний – то імпічмент президенту через референдум. За імпічмент повинні проголосувати більше половини зареєстрованого числа виборців.

Особа, що бувши президентом, отримала на референдумі всенародну недовіру, позбавляється статусу громадянина на термін свого президентства, а його діяльність на цьому посту піддається перевірці контролюючими органами.

Якщо ж на референдумі виборці підтримають лінію президента, то це означає, що парламент перестав відображати прагнення громадян і повинен бути розпущений. Депутати фракцій, що ініціювали імпічмент президента, що не підтвердився всенародним референдумом, позбавляються громадянства України на термін їх депутатства.

Парламент має право контролювати уряд: рахункова палата в руках опозиції на дві третини, ФДМ – те саме, Антимонопольний комітет – те саме.

Законодавча.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.

Конституційний склад Верховної Ради України -

Дві незалежні палати (частини).

Палата громад, що періодично збирається для затвердження законів і постанов. В цій палаті засідають 250 (300) депутатів від 25 (по 10 чи 12 депутатів від кожної області) областей України. Міста, що мають населення більше як мільйон жителів, та жителі обласних центрів до цієї палати своїх представників не посилають.

Цих депутатів до палати громад України обирають на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Це дасть змогу забезпечити більшу рівність прав територій і мегаполісів. Крім того, постійний зв'язок депутатів палати общин із місцевими радами дасть змогу парламенту знати об'єктивну картину з місць.

В другій палаті на постійній основі засідають 300 народних депутатів, що вибираються народом України як представники політичних партій.


Президент авторитетно заявив,що Дуалізм виконавчої влади має бути подоланий.

Як, питаю я, буде він подоланий, коли парламент і зараз не хоче працювати, то чому він захоче працювати пізніше? Ось парламент показав зразки свого інтелекту, запропонувавши вибирати президента в парламенті. Навіщо тоді він взагалі потрібний? Бо уряд підзвітний парламенту і виконує закони, зроблені в парламенті. Тоді Україні дешевше мати свого короля, бо по деякій європейській традиції чийсь король має від суспільства тону оселедців на рік і живи як знаєш.

Дуже цікава для мене наступна фраза президента: Потрібно впорядкувати існуючий ірраціональний устрій України.

Таке надважке завдання прийдеться виконувати занадто довго. То може краще замінити ірраціональне на розумне. Ми, справжні українські націоналісти, готові допомогти в цьому президенту, але він мусить бути готовим пожертвувати ради України не лише собою, а й своїми близькими. Так як було сказано: остав родину свою і йди за мною. Мені здається, що настав той час.

Але боюся, що голос мій – то голос волаючого в пустелі.

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua