
І про те, що друзям не треба кожного дня нагадувати про їх недоліки, також всім добре відомо. І тут результат не змусить себе довго чекати – лишитесь без друзів.
А от про те, що з дня у день не можна власну державу і владу брудом поливати схоже в школах не навчають. Хоча і тут результат передбачуваний – помилки, стрес, втрата...
А поливають...
Не знаю, що це, чиясь уміла провокація: підкинули брудне слово мов кістку, і спостерігають щоб вогонь не згас? Чи може особливості національного менталітету: кажуть же, що де два українці, там три гетьмани? Чи може звичайна необачність: як знайшов хто липке слово, так і ліпить – де до місця і де не треба?
Цитати наводити не буду: і без мене цього добра вистачає.
Піддаємось? Чи не розуміємо першопричин?...
Чули, що там, де один бачить напівпорожнє, інший вбачає напівповне. Песиміст і оптиміст? Чи може тому, що один спустошує, а інший наповнює...
Що будемо шукати? Напівпорожнє? Чи напівповне?
Волів би напівповне...
І шукати ж довго не треба – он, кажуть, влада в Україні погана...
Так, погана. А знаєте чому? Ні, не тому, що таку обрали. І не тому, що дурні – на момент обрання відповідала ж потребам. А сьогодні чому погана?
Будемо наповнювати?
Ну як так, то тому погана, що суспільство наше зростає швидше за владу: тут щодня приходять молоді, справи нові відкривають, контакти встановлюють... А у владу приходять раз на кілька років – от вона і не поспіває...
Хочете напівпорожнє? Ну тоді тому погана, бо дурнів обирали дурні. Вам в дурнях подобається?...
Ще кажуть, що влада в Україні слабка...
А Вам якої треба? Сильної? А навіщо? Ви що самі настільки слабкі, що за владою воліли б сховатись? Сильні? Ну тоді нам сильна влада не потрібна, нам потрібна авторитетна. А авторитет, як відомо, річ наживна. То як, будемо наживати?... Чи зливати?...
Та й не така вона слабка, наша влада – це ми сильні, бо можемо її перебороти.
Та й взагалі не слабка – он подивіться, Росія, сусід наш затятий, німців як вмовляє, щоб Україна не опинилась в НАТО. А Ви кажете слабка? Та якби вона була слабка, то Росія б перед німцями не принижувалась – приводу б не було.
То як ви вважаєте, ми граємо, чи нас?
А якщо ми, то не все так погано...
Чи може Вам більше подобається, коли нас? Ні? Ну тоді є привід ростити дітей і цінити друзів...
І державу.
