"Учитись! Учитись! Учитись!" (В.І. Ленін)

Про зовнішнє тестування та сучасну освіту.

Мабуть, теперішня демократична влада згадала-таки мудру настанову вождя пролетаріату В.І. Леніна і перше тестове випробування зовнішнього оцінювання приурочила до дня його народження 22 квітня. Крім заповітних слів побажання постійно навчатися, всі аналогії з радянською системою освіти сьогодні і закінчуються. Звичайно, життя рухається вперед і освіта повинна оновлюватися, вдосконалюватися. Є сьогодні новітні педагогічні технології, варті уваги, але... Дуже жаль, що укладачі теперішніх шкільних програм і підручників по 12-річній освіті недотримали основних принципів дидактики, розроблених кращими педагогами світу ще віки тому. Один із головних принципів дидактики – це доступність навчального матеріалу, відповідність віковим особливостям дітей. Простіше кажучи, у дітей повинно вистачати розуму, загального розвитку, щоб зрозуміти те, що вчитель пояснює на уроці. А що маємо?

У 5 класі 12-річної школи на природознавстві проводяться і узагальнюються досліди, які раніше опрацьовувалися у 8 класі на хімії. Тепер у 7 класі 12-річної школи вивчаються і аналізуються поетичні твори, які раніше вивчалися в 11 класі! Про яку доступність іде мова?!

Вражає і перенасиченість програм начальним матеріалом. Кількість годин на вивчення основних предметів (математики, української мови та літератури, фізики, біології, хімії) зменшилася (бо увели нові предмети: етику, християнську етику, охорону здоров'я, економіку та інші), а матеріал не лише не зменшили, а навпаки, додали ще. Та схаменімося нарешті, "нельзя объять необъятное"!

Ось такі програмові "нововведення", звичайно, не сприяють зацікавленню учнів до навчання. У дітей просто опускаються руки, бо вони не у змозі засвоїти навчальну програму. А який вигляд мають учителі? Вони, бідні, змушені виступати у ролі мегер (пробачте на слові, шановні педагоги!), бо заставляють учити те і стільки, що Ушинський і Сухомлинський жахнулися б, якби побачили! Тому проти вчителів налаштовані і діти, і батьки, звідси і низький авторитет педагога у суспільстві.

А ось тепер ще і незалежне зовнішнє оцінювання. Мабуть, незалежне тому, що не залежить від програми, за якою вчилися учні, бо дуже багато завдань підвищеною складності, які раніше лише на олімпіадах давалися, є і такі, яких не вчили у звичайній школі, бо то за програмою спеціалізованих шкіл і класів. Не зрозуміло також, чому у нашій демократичній державі зробили обов'язковим і з української літератури, бо 99% випускникам література при вступі не потрібна. Експеримент по тестах з української мови проводився 3 роки, але ні про яку літературу мова не йшла. І тут раптом як сніг на голову – тестування з української мови буде разом із літературою! Кому це потрібно? Навіщо? Хай би література була за вибором учнів.

І ось перший шокуючий душ 22 квітня прийняли випускники, вчителі, батьки. Зі слів учнів, – тести були надзвичайно складними навіть для сильних, а завдання з літератури перевершили знання академіків! Виникає цілком логічне запитання: чому перед дітьми поставлена так недосяжно високо планка знань, чи не тому, що під час підготовки тестів і програм у когось вона впала зовсім?!

Попереду ще три шокуючих душі – два тестування та випускні іспити у школі, а далі що?...

Зі співчуттям учням, учителям, батькам – Євгеній Даниленко