За журналом Time світом вже править віртуальність

Стаття талановитого журналіста опускає завіси медіа галасу на дві сходинки нижче і все стає логічним. Номер один – безперечно президент Путін. Від непропорційних шалених інвестицій російської еліти в Інтернет, від абсолютно фантастичних медіа акцій і просто підробок на російських державних телеканалах до останнього парламентського голосування з електронними виборчими скриньками і дротиками від них які ведуть нікому невідомо куди. Віртуалізація Росії і віртуалізація її впливу настільки грандіозна, що це побачили і оцінили в американському тижневнику.

Номер два рейтингу Time також герой віртуалізації, екс віце президент США Ел Ґор. Один гарно знятий фільм An Inconvenient Truth, "в струю" і з гарною медіа підтримкою, i voila політик невдаха отримує Нобелівську премію. Дай то Боже, щоб його фільм приніс користь у покращанні клімату на Землі. Хоча сам фільм не залишає опонентам і іншим теоріям шансу на існування. Тоталітарний підхід – типова риса медійної віртуалізації.

Номер три рейтингу це класика жанру – письменниця Джоан Ролінґ. Єдина з трійки, хто не заперечить, що робить гроші створенням віртуального світу. Але робить пані Ролінг це в класичному текстовому вигляді, не впливає на потоки мільярдних інвестицій і рішень парламентів, тому так скромно – третя позиція.

Потрібно додати, що журнал Time не перший раз переймається пост-інформаційними досягненнями у своїх рейтингах, був же у них людиною року "Звичайний Користувач Інтернет", тобто ми з вами. Лише спільнота як "Народна Правда" це не для віртуалізації світу, а інформатизації. Принципова різниця.