Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Відповідь Володимира п. Хандусенкові

Володимир | 25.06.2007 23:13

29
Рейтинг
29


Голосів "за"
40

Голосів "проти"
11

СЛАВА УКРАЇНІ!

Відповідь Володимира п. Хандусенкові
Простий інженер, що отримав освіту у Вищій партійній школі, як правило це недоук і нікчема, який вже давно працює на барахолці історії.

Те, що недоук, навіть за мірками ВПШ, воно одразу видно. Дуже добре, що написав листа і викрив сам себе. Нехай усі бачать і хто ж це тут "повилазив".

А для того, щоб знати хоч трохи історію Київської Русі достатньо узяти і прочитати одного з найкращих дослідників цього питання – А. Рибакова (академік до речі). А не читати інструкційні поради своїх патронів із ФСБ. Твоя відповідь на мого листа – це абсолютна безпорадність і викриття свого націонал-фашистського світогляду у вигляді російського націонал-фашизму (мабуть чув про скинхедів?).

Ти глибоко помиляєшся. Політичні реалії вже настільки глибоко пронизали сучасність, що вже не буде вороття назад. І не мрій про це, а краще піди до бібліотеки. Сподіваюсь, що читати хоч навчився, інженере? Візьми праці різних істориків, різних лінгвістів (я навмисно не роблю посилань на прізвища авторів) і почитай, і подумай (тільки своєю головою)...

Вже давно, навіть афроамериканці та кримські татари, що навчаються у Києві, оволоділи українською мовою. А тобі ж як не соромно? Чи ж розумієш, що розумово відстаєш від них? Може через це і ненавидиш їх, що вони розумніше за тебе? Ох і недалечко ти вже від дуже небезпечного стану.

А ненавидіти так українців і нашу українську мову – це прямий шлях до фашизму.

І іще візьми книжечку відомого російського націоналіста (але не шовініста) Ільїна, який ще у 50-ті роки минулого століття передрікав розвал СРСР. І до свого великого подиву прочитаєш, що після того, як розпадеться ця імперія, кордони України будуть на широті Курська. Це сказала людина, яка щиро любила Росію і яка дуже добре знала історію. Подумай про це. Бо, повторюю, що це сказала людина, яка по-справжньому була патріотом Росії і любила її, і переживала усією душею за її долю.

І іще. Якби ти жив із сім'єю, наприклад, у Германії міг би ти вимагати, щоб усі школи навчали дітей російською мовою. Навіть, мабуть, і не пікнув би.

А чому ж така патологічна ненависть до української мови, що заставила вилізти на сторінки із своєю пасквільною статтею проти усього українського?

Я попередню статтю писав дуже обурений, бо, навіть, не міг собі уявити, що в Україні може бути відвертий фашизм.

До речі. Я сам маю у певному сенсі відношення до освіти. І можу заперечити тому твердженню, що начебто усі у нас школи вчать українською. Дійсно, багато шкіл проголосили себе українськими на папері, а насправді вчителі ведуть уроки російською мовою у переважній кількості шкіл. Так що, треба, навпаки, питати вже у місцевих органів освіти, про невиконання Закону про мову.

І іще. Мій батько до війни вчився у Донбасі. Уяви собі, що майже усі школи у Донбасі були українськими. А чому ж зараз там більше за усе хочуть другої російської. І куди ж подівалися українські школи після війни?

Я думаю, що відповідь дуже проста. Це справа більше політична, ніж народна.

А про кубанських козаків ти, взагалі, демонструєш своє повне незнання історії. І тут мені тебе стало вже, відверто кажучи, дуже жаль. Це ж дуже прості речі.

Треба з'їздити до Краснодару, походити по місцевих музеях, по церквах. Поїхати до станиць, які ще зберегли свою давню назву (а назви у них саме такі, що були у куренів на Запоріжжі). До речі у деяких станицях іще можеш почути і українську мову. І тобі стане дуже соромно за ті дурниці, які ти тут пишеш у своїх опусах.

А чи був коли-небудь на концерті Кубанського козачого хору? Мабуть не був. А якщо побуваєш, то взагалі будеш вражений тим, що більше 90% їхнього репертуару – це українські пісні. Так-так. І тут, тобі, якщо ти чесна людина, стане перед собою дуже соромно...

Знаєш, я може і винний перед усіма, і перед тобою особисто, бо написав вже одну статтю про українську козацтво і замислював написати іще одну... Але ще не встиг, бо також інженер за освітою і маю дуже багато роботи весь час. Може помітив, що попередню статтю писав і відправляв вночі. Бо, уразило мене, що у нас в Україні є фашизм.

Так ось. Збирався писати статтю саме про те, як Запорізькі козаки по милостині Катерини, яка підступно зруйнувала Січ, потрапили на Кубань. Якщо буде змога і нетерплячка, то можеш і сам у бібліотеці розшукати про це книжки. Там багато чого дізнаєшся. І про те, як після підступних дій Катерини, за її наказом, генерал Текелі оточив Січ, де козаки були дуже обурені, після повернення з походу (разом з російськими військами), бо на їх найкращих землях вже хазяйнували німці і інші іноземці, яким імператриця пороздавала козацькі землі. І як запорожці хотіли дати бій російським військам. І як вийшов священик і розділив козаків на дві партії, сказавши їм, що не гоже битися із православними. Після того, одна частина втекла за Дунай, а друга пішла на милість Божу до москалів та стали кріпаками у поміщиків. А князь Потьомкін, який до речі був записаний за модним звичаєм до Реєстру Запорізького козацтва (під прізвищем Грицько Нечоса) вів Кримську війну і ніяк не міг здолати "ключ до Криму" – фортецю Очаків, то саме тоді пригадав про Запорізьких козаків і зібрав з великими пригодами два полка "верных ея величеству Запорожских казаков" (з покріпачених козаків), а ті, що були за Дунаєм відмовилися переходити під московську корону. І ось ці козаки по суті справи вирішили Кримську кампанію, узяли спочатку о. Березань, знищили фортецю Хачибей (на території сучасної Одеси), а після цього тільки стала успішною облога Очакова і врешті-решт штурм самої фортеці. Після цього успішного штурму отаман запорізьких козаків Захарій Чепіга отримав звання бригадного генерала. Після цього із цих полків було створено Чорноморське військо, яке було потім за "милостю" Катерини перекинуто на лінію Кубань – Терек – Сунжа. Через замерзле море козаки взимку переправилися на протилежний берег (біля сучасного Єйська там і досі стоїть величний пам'ятник присвячений цьому переходу, на якому зображені і З. Чепіга і А. Головатий і А. Білий). Втратили багато людей із своїх сімей, через великі труднощі цього походу. І коли опинилися на Кубані, то і там було дуже багато труднощів. Бо, через те, що на цей час ці краї були напівдикими, то прийшлось прикласти дуже багато трудів за важких умов, коли людей викошувала лихоманка і інші хвороби. Але козаки є козаки. Землю підняли, навели військовий лад і у 1914 році, коли на Кубань приїхали американці, то були вражені рівнем та культурою сільського господарства. Скільки було парових млинів і різної техніки. Як люди жили заможно. Оце так дали наші козаки!

А ти кажеш про Кубань. Ну, добре, я тебе прощаю, бо розумію, що усе твоє їство просякнуте радянською імперською пропагандою, метою якою було переварити свідомість багатьох людей різних національностей в одному "котлі", з метою створення нової формації – радянського народу, який би не знав справжньої історії, крім історії КПРС. І щоб співали усі дружно: "Наш адрес – не дом и не улица. Наш адрес – Советский Союз".

Ти там намагаєшся мені щось про те. що росіян було більше за радянських часів. Це правда, тільки совкова правда. Бо усі народи, які населяли СРСР стали чогось писатися усі росіянами (і татари, і чуваші, і якути, і ханти-мансі і..., у тому числі українці).

Моя покійна теща (Царство їй небесне) – 100% українка родом з Коричневого клину (Приамур'я) усе своє життя прожила в Росії. І все життя приховувала, що вона українка. Тільки, за декілька років до своєї кончини, під великим секретом, мені розповіла, що вона українка. Як ти думаєш, чому?

Я не хочу відповідати тій гавкотні, що лунає із-під воріття. Через те, що давно вже звик до цього, бо ніколи не був членом будь-яких із партій, в тому числі КПРС. І ніколи туди не прагнув вступити. Бо це не для вільної людини. Бо вільно думати і дихати можна тільки тоді, коли ти не в зграї. А в зграї вже треба думати і робити, як того хоче зграя.

А потім дуже цікаво тут у Інеті дивитися і спостерігати, як деякі, хто їздить на розкішних японських авто і оголошує, що він вільний журналіст і працює тільки заради правди. А насправді тільки і займаються тим, що, мабуть за дуже великі гроші, дурять людей так, що стає просто моторошно.

І думаєш, і гадаєш. Не може людина стільки працювати і писати, майже кожного дня безкоштовно, бо треба ж і їсти. А звідки ж японське авто? А у якій же "хатиночці" живе така людина? Дуже цікаво?

Один чоловік, мій приятель, дуже відома людина у медичних колах, лікар-психотерапевт подивився багаточисельні статті такого "вільного журналіста" і одразу поставив діагноз. А замість ліків запропонував дати пораду цьому "вільному журналісту": взяти і прочитати Фрейда, Ламброзо, Кінсі (усе це відомі психотерапевти), а іще краще популяризатора їхнього вчення, автора Гарвардського проекту по психологічному розвалу СРСР – Григорія Климова. Там у дуже популярній формі описані усі ці захворювання. І про вільних журналістів те ж усе до дивовижності співпадаєт і відомо.

Ото ж, правду писалося у книзі Проповідника (Екклізіаст): "Немає нічого нового під цим Сонцем".

Щастя усім і, найголовніше – міцного козацького здоров'я!

І не забувайте, за будь яких умов залишатися людьми! А людина і відрізняється від тварини тим, що може думати, а відтак і аналізувати факти самостійно (своєю головою).

Бувайте здоровенькі!

Треба мені працювати і не тільки на себе, але і на майбутнє нашої славної України з її працьовитим і талановитим народом!

Так що, мабуть, не скоро може з'явиться змога щось написати новеньке. А дуже хочеться поділитися деякими своїми думками...

Нехай собаки гавкають, а каравану треба нести свою поклажу уперед!

СЛАВА БОГУ, ЩО МИ КОЗАКИ! СЛАВА БОГУ, ЩО МИ Є!

БУДЬМО, БРАТОВЕ! А ВОРІЖЕНЬКІ? ТАК УСІ Ж ЗНАЮТЬ, ЩО З НИМИ БУДЕ...

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua