Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Борис Олійник: "І все-таки ми любили свою землю і відстояли її мову"

Никита | 19.10.2010 00:39

6
Рейтинг
6


Голосів "за"
10

Голосів "проти"
4

"Православний комуніст", "націонал-комуніст", український поет.
22 жовтня йому виповниться 75 років.
Сам він вважає, що в основі комуністичної ідеї лежать десять Божих заповідей. Ідея не винна, що люди перекрутили її.
А українську мову відстояли і зберегли українські поети. Саме вони протистояли системі.


Борис Олійник: ''І все-таки ми любили свою землю і відстояли її мову''
Ідея не винна, що люди перекрутили її.

- Яка саме ідея "не винна"?

- Ідея, в основі якої лежить соціальна справедливість. Це не система влади, не форма правління – це внутрішня структура людини. Я бідний, ви багата, але я не дозволю, щоб ви мене поплескували по плечу і казали – ти постій там, у сінях, поки я тут з поважною людиною поговорю. Це і є смисл справжньої комуністичної ідеї.

- У чому більше ви реалізували свою любов до України – в політиці чи поезії?

- У поезії, звичайно. Ми були останньою інстанцією, яка щось захищала. Окрім того, хоч би як там було, а саме ми – українські поети – зберігали українську мову. Ми могли загнати щось у підтекст. Тобто ми все-таки якось протистояли системі.

У службовців тих часів було записано: уважно стежити за тими, хто говорить українською мовою. Якщо ти це робиш – ти вже потенційний націоналіст. Сусловська теорія злиття націй і єдиної мови діяла: вчителі російської мови, наприклад, отримували більше, ніж вчителі української. Українська мова взагалі була відкинута на околиці: їй не давали розвиватися в науковій сфері, підсміювалися. Тобто вели ту саму лінію, що і цар-батюшка. І все-таки ми любили свою землю і відстояли її мову. Радянські українські поети-класики, яких тепер відсовує молоде покоління, повернуться. Тому що саме вони зберегли мову. Хоч писали про комсомол, про партію тощо, – вони зберегли мову. Незважаючи на те, що тиск був шалений. Хоча говорити українською мовою мені особисто ніхто не забороняв. Хай не брешуть, що "обставини мене примусили говорити російською" – прямо ніхто нічого не забороняв і не примушував. Але ти ходив під пильним наглядом і підозрою. Ми це відчували особливо сильно. Бо для нас слово – це як цегла для будівельника."

(кінець цитати з інтерв"ю Олійника для "Дзеркала тижня", 2002 р.).

******************************************

Сьогодні в Олійника є чудова нагода захистити українську мову не тільки поетичним словом. Указом Президента України Віктора Януковича 5 липня 2010 року Олійника призначено Головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Це означає, що Борис Ілліч користується довірою Януковича і може спробувати особисто вплинути на його рішення стосовно законопроекту про мови. Щоб цей законопроект не став законом.

****************

У згаданому вище інтерв"ю Борис Олійник сказав:

- Розумієте, коли тобі в очі дивиться зрадник, і хоч би зморгнув – це вже кінець. Тут треба хоча б назвати його цим словом. Щоб не втратити точку відліку. Хоча б і у віршах.

Із цього висловлювання і з інших, а також з деяких віршів можна зрозуміти, що більш за все в людях Б.О. ненавидить зрадливість.

Борис Олійник. Молитва

Отче, у Триєдності Єдиний,

Що послав Спасителя на скруху,

На валу, при Церкві Десятинній,

Уповаю на твою потугу:

***

Не введи, Безмежно-Безначальний,

У спокусу тіло наше грішне.

Над земні марноти і печалі

Прихили десницю всеутішну!

***

Стримай гнів на винних без провини,

Загрими в архангелові труби

Нерозважним чадам України

І остережи від самозгуби!

***

Відпусти гріхи, Великий Боже,

Пройдами ошуканому люду,

Втретє відпусти, молю, бо схоже,

Що вчетверте випадку не буде!

***

Сину, розіп"ятий на Хрестові,

На осліплих сяєвом пролийся:

Ти ж простив апостолу Петрові,

Що до третіх тричі відступився!

***

Навіть кривовірові прощаю

За твоїми приписами, Отче. –

А собі єдиного благаю:

Не прости, як на криве ізбочу!

***

Всім, хто одступився від присяги, -

Не нашли жорстокої відплати, -

А мені впечи тавро зневаги,

Як почну на вірі гендлювати!

***

Відпусти, Всевладний, безголовим,

Що могили потоптали отчі. -

Не прости мені, коли хоч словом

Предківські моглили опорочу!

***

Змилуйсь над братами, що в гордині

І мене затоптували в сажу. -

Праведний, не попусти й зернини,

Коли навіть недругові зраджу!

***

За Твоїм священним Заповітом,

Всім дарую, заблукалим в пущі:

Виведи їх благовісним світлом

На дорогу Правди неминущу!

***

Отче, Ти всепрощення віщуєш,

Я ж Тебе благаю про єдине:

Не прости мені, коли прощу я

Тим, що й за "любов до України"

Вимагають плату з половини!

...Не прости їм, Господи, – прошу я!


Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua